bigmir)net TOP 100

 Поняття, призначення і загальна характеристика засобів оперативно–розшукової діяльності.
Система обліків, які використовуються в оперативно–розшуковій діяльності, їх загальна характеристика та їх призначення. Оперативні обліки та їх місце в системі інформаційних обліків ОРГАНІВ НАЦІОНАЛЬНОЇ загальними формами здійснення оперативно–розшукової діяльності органів Національної поліції України є:
 оперативна розробка за ОРС;
 взаємодія з органами управління і населенням;
 оперативний (ініціативний) пошук;
 ведення профілактичних, криміналістичних та оперативних обліків;
 оперативна профілактика.
Отже, ведення обліків є формою ОРД.
З огляду на визначення, дані науковцями щодо інформаційного забезпечення, то відмічаємо, що первинним елементом цієї системи є облік як форма накопичення і представлення інформації користувачам.
Так досить вдале визначення обліку наводить Ю. С. Шемшученко, який вважає, що облік — це належним чином організована система збору, нагромадження, обробки, групування, узагальнення і реєстрації необхідної інформації або, її сукупних даних, що відображають кількісну чи якісну характеристику подій, явищ, фактів, процесів тощо.
Водночас, В.Б. Ругдайло відносить до оперативного обліку інформаційні системи та справи оперативного обліку.

Стаття 25 Закону України «Про Національну поліцію» регламентує повноваження поліції у сфері інформаційно-аналітичного забезпечення:
1. Поліція здійснює інформаційно-аналітичну діяльність виключно для реалізації своїх повноважень, визначених цим Законом.
2. Поліція в рамках інформаційно-аналітичної діяльності:
 формує бази (банки) даних, що входять до єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України;
 користується базами (банками) даних Міністерства внутрішніх справ України та інших органів державної влади;
 здійснює інформаційно-пошукову та інформаційно-аналітичну роботу;
 здійснює інформаційну взаємодію з іншими органами державної влади України, органами правопорядку іноземних держав та міжнародними організаціями.
3. Поліція може створювати власні бази даних, необхідні для забезпечення щоденної діяльності органів (закладів, установ) поліції у сфері трудових, фінансових, управлінських відносин, відносин документообігу, а також міжвідомчі інформаційно-аналітичні системи, необхідні для виконання покладених на неї повноважень.
4. Діяльність поліції, пов’язана із захистом і обробкою персональних даних, здійснюється на підставах, визначених Конституцією України, Законом України "Про захист персональних даних", іншими законами України.
Формування інформаційних ресурсів поліцією регламентує стаття 26 Закону України «Про Національну поліцію»:
1. Поліція наповнює та підтримує в актуальному стані бази (банки) даних, що входять до єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України, стосовно:
1) осіб, щодо яких поліцейські здійснюють профілактичну роботу;
2) виявлених кримінальних та адміністративних правопорушень, осіб, які їх учинили, руху кримінальних проваджень; обвинувачених, обвинувальний акт щодо яких направлено до суду;
3) розшуку підозрюваних, обвинувачених (підсудних) осіб, які ухиляються від відбування покарання або вироку суду;
4) розшуку безвісно зниклих;
5) установлення особи невпізнаних трупів та людей, які не можуть надати про себе будь-яку інформацію у зв’язку з хворобою або неповнолітнім віком;
6) зареєстрованих в ОНП кримінальних або адміністративних правопорушень, подій, які загрожують особистій чи публічній безпеці, надзвичайних ситуацій;
7) осіб, затриманих за підозрою у вчиненні правопорушень (адміністративне затримання, затримання згідно з дорученнями органів правопорядку, затримання осіб органами досудового розслідування, адміністративний арешт, домашній арешт);
8) осіб, які скоїли адміністративні правопорушення, провадження у справах за якими здійснюється поліцією;
9) зареєстрованих кримінальних та адміністративних корупційних правопорушень, осіб, які їх учинили, та результатів розгляду цих правопорушень у судах;
10) іноземців та осіб без громадянства, затриманих поліцією за порушення визначених правил перебування в Україні;
11) викрадених номерних речей, цінностей та іншого майна, які мають характерні ознаки для ідентифікації, або речей, пов’язаних із учиненням правопорушень, відповідно до заяв громадян;
12) викрадених (втрачених) документів за зверненням громадян;
13) знайдених, вилучених предметів і речей, у тому числі заборонених або обмежених в обігу, а також документів з ознаками підробки, які мають індивідуальні (заводські) номери;
14) викрадених транспортних засобів, які розшукуються у зв’язку з безвісним зникненням особи, виявлених безгосподарних транспортних засобів, а також викрадених, втрачених номерних знаків;
15) виданих дозвільних документів у сфері безпеки дорожнього руху та дозволів на рух окремих категорій транспортних засобів;
16) зброї, що перебуває у володінні та користуванні фізичних і юридичних осіб, яким надано дозвіл на придбання, зберігання, носіння, перевезення зброї;
17) викраденої, втраченої, вилученої, знайденої зброї, а також добровільно зданої зброї із числа тієї, що незаконно зберігалася;
18) бази даних, що формуються в процесі здійснення оперативно-розшукової діяльності відповідно до закону.
2. Під час наповнення баз (банків) даних, визначених у пункті 7 частини першої цієї статті, поліція забезпечує збирання, накопичення мультимедійної інформації (фото, відео-, звукозапис) та біометричних даних (дактилокартки, зразки ДНК).
Стаття 27 Закону України «Про Національну поліцію» регламентує Використання поліцією інформаційних ресурсів:
1. Поліція має безпосередній оперативний доступ до інформації та інформаційних ресурсів інших органів державної влади за обов’язковим дотриманням Закону України "Про захист персональних даних".
2. Інформація про доступ до бази (банку) даних повинна фіксуватися та зберігатися в автоматизованій системі обробки даних, включно з інформацією про поліцейського, який отримав доступ, та про обсяг даних, доступ до яких було отримано.
3. Кожна дія поліцейського щодо отримання інформації з інформаційних ресурсів, передбачених статтями 26, 27 цього Закону, фіксується у спеціальному електронному архіві, ведення якого покладається на службу інформаційних технологій Міністерства внутрішніх справ України.
В електронному архіві фіксуються прізвище, ім’я, по батькові та номер спеціального жетона поліцейського, вид отриманої інформації, реєстр, з якого отримувалася інформація, час отримання інформації та інші дані, необхідні для ідентифікації поліцейського, який отримував інформацію з реєстрів.
Відповідальність за протиправне використання інформаційних ресурсів регламентує стаття 28 «Закону України «Про Національну поліцію», а саме:
1. Поліція вживає всіх заходів для недопущення будь-яких порушень прав і свобод людини, пов’язаних з обробкою інформації.
2. Поліцейські несуть персональну дисциплінарну, адміністративну та кримінальну відповідальність за вчинені ними діяння, що призвели до порушень прав і свобод людини, пов’язаних з обробкою інформації.
3. Міністерство внутрішніх справ України у межах компетенції здійснює контроль за дотриманням вимог законів та інших нормативно-правових актів під час формування та користування поліцейськими інформаційними базами (банками) даних у порядку, визначеному у статтях 26, 27 цього Закону.

Оперативний облік ОРГАНІВ НАЦІОНАЛЬНОЇ ПОЛІЦІЇ ведеться в АБД, АІПС, справах, журналах, картотеках тощо.
Банк даних в ОРД визначається як АІС, призначена для централізованого накопичення та багатофункціонального використання інформації. Найважливішими компонентами банку даних є база даних (інформація на відповідному матеріальному носієві й подана у формі, зручній для використання) та система управління базами даних (СУБД) — програми, за допомогою яких реалізують доступ до інформації.
АІПС оперативно–розшукового призначення — це система засобів зберігання, пошуку й видачі за відповідним запитом даних про особу, подію чи предмет, які мають оперативний інтерес у конкретному випадку.
Справа — документ або сукупність документів, що стосуються одного питання або ділянки роботи.
Журнал — документ, що складається за певною формою й містить періодичні записи відомостей, подій, операцій, рішень тощо. Картотека — сукупність карток–носіїв інформації, об'єднаних, систематизованих і розміщених у визначеному порядку.
Для систематизації матеріалів, одержаних у результаті оперативно– розшукової діяльності, створюються відповідні оперативні обліки.
Оперативні обліки – це система реєстрації, накопичення, класифікації, зберігання та використання даних про осіб, предмети, події за їх прикметами та ознаками, призначена для ефективного забезпечення оперативно–розшукової діяльності оперативних підрозділів органів Національної поліції , яка складається з автоматизованих інформаційно–пошукових систем, картотек, оперативно–розшукових справ, справ контрольно–наглядового провадження та інших документів оперативно–розшукового та довідкового призначення.

До оперативних обліків належать оперативно – розшукові, оперативно – профілактичні та оперативно – довідкові.
Підрозділи оперативної служби формують автоматизовану інформаційну систему, у якій накопичується статистично–аналітичні дані за результатами проведених заходів.
Підрозділи оперативно–технічних заходів формують автоматизовану інформаційну систему, у якій функціонують централізовані інформаційно–довідкові банки даних про:
 результати проведення радіотехнічної розвідки;
 абонентські номери осіб, які становлять оперативний інтерес, і їх контакти;
 інформацію з телефонних книжок розроблюваних осіб, належність номерної інформації, що в них знаходиться, та іншої інформації з мобільних терміналів (фото–, відеофайли, примітки, повідомлення тощо).
Інтегрована інформаційно–пошукова система органів Національної поліції створена з метою об’єднання існуючих в інформаційних підсистемах в єдиний інформаційно–аналітичний комплекс із використанням сучасних інформаційних технологій, комп’ютерного та телекомунікаційного обладнання та підтримки оперативно–службової діяльності органів і підрозділів органів Національної поліції внутрішніх справ, суттєве зміцнення їх спроможності протидії та профілактиці злочинності.
ІІПС побудована відповідно до ієрархічної структурної будови органів Національної поліціїі має три рівні:
перший рівень – центральний вузол (банк даних) ІІПС, розташовується в спеціально виділених службових приміщеннях ДІАЗ МВС України;
другий рівень – регіональні (обласні) банки даних ІІПС, розташовуються в спеціально виділених службових приміщеннях підрозділів органів Національної поліції інформаційно– аналітичного забезпечення апаратів ГУМВС, УМВС України;
третій рівень – територіальний вузол ІІПС, розміщується і функціонує безпосередньо в міських, районних, лінійних управліннях (відділах) ГУМВС, УМВС України.
Інтегрована інформаційно–пошукова система у своїй структурі містить такі бази даних:
Інформаційна підсистема (далі — ІП) «Факт» — база даних, у якій обліковуються відомості про події, кримінальні та адміністративні правопорушення, надзвичайні події, викладені в заявах (повідомлення, рапорти), що зареєстровані в чергових частинах Національної поліції України..
ІП «Доставлені» – база даних, у якій обліковуються особи, затримані і доставлені до органу Національної поліції України. для встановлення їх особистості та з’ясування обставин учиненого правопорушення.
ІП «Особа» — база даних, у якій обліковуються особи, які вчиняють протиправні діяння, становлять групу ризику, стосовно яких здійснюється профілактична робота.
ІП «Угон» – база даних, у якій обліковуються відомості про транспортні засоби (автомобілі, мотоцикли, мопеди, плавзасоби), які розшукуються органами внутрішніх справ, правоохоронними органами держав–учасниць СНД.
ІП «Розшук» та «Пізнання» – бази даних, у яких обліковуються підозрювані, обвинувачені та підсудні, що переховуються від органів досудового слідства, слідчого судді та суду; засуджені до покарання у вигляді позбавлення волі, які ухиляються від відбуття кримінального покарання; безвісти зниклі особи; невпізнані трупи; невідомі хворі та діти, які не можуть повідомити інформацію про себе; особи, які переховуються від правоохоронних органів інших країн, країн – членів Інтерполу;
ІП «Річ» – база обліку речей, викрадених, вилучених у громадян (належність яких не встановлена) з ознаками підроблення, заборонених або обмежених у цивільному обігу, знайдених або вилучених з камер схову вокзалів, портів, аеропортів та зданих до органів Національної поліції України.. База даних «Річ» складається з підсистем «Номерна річ», «Антикваріат».
ІП «Зареєстрована зброя» – база даних, що містить інформацію про вогнепальну та холодну зброю, яка використовується фізичними та юридичними особами легально та зареєстрована в дозвільній системі органів Національної поліції України..
ІП «Кримінальна зброя» – база відомостей про зброю, викрадену, утрачену, знайдену, здану до органів Національної поліції України., вилучену працівниками органів Національної поліції з числа тієї, що незаконно зберігалася, незалежно від її технічного стану, що має індивідуальні заводські (фабричні) номери або номери деталей.
ІП «Адміністративне правопорушення» – база даних, у якій обліковуються відомості про зареєстровані в ОНП адміністративні правопорушення, за матеріалами яких уповноваженими на те працівниками поліції складено протоколи про адміністративні правопорушення.
ІП «Мігрант» – база даних, у якій обліковується інформація про осіб, затриманих за порушення законодавства України про державний кордон, про правовий статус іноземців та осіб без громадянства.
ІП «Корупція» – база даних, у якій обліковуються відомості про зареєстровані корупційні правопорушення, за матеріалами яких уповноваженими працівниками органів Національної поліції у сфері протидії корупції складено протоколи про вчинення корупційних правопорушень, а осіб, які вчинили ці правопорушення, рішеннями судів притягнуто до відповідальності за корупційні правопорушення.
Оперативні підрозділи органів Національної поліції використовують також інформаційні системи: «Оперативно–довідкова картотека», «Статистика», Національний банк даних «Автомобіль». Зазначені інформаційні системи використовуються не лише працівниками оперативних підрозділів органів Національної поліції, а й іншими підрозділами органів Національної поліції України..
В експертно – криміналістичних підрозділах, відділах, відділеннях, секторах ведуться ручні або автоматизовані картотеки:
фотознімків (колекцій) відбитків пальців рук, слідів взуття, транспортних засобів, знарядь учинення злочинів, мікрочасток, вилучених з місць подій;
гільз, куль, набоїв, підроблених грошових знаків, документів, медичних рецептів на наркотичні та сильнодіючі лікарські препарати тощо.
Інформаційно–аналітична система ОРГАНІВ НАЦІОНАЛЬНОЇ ПОЛІЦІЇ України призначена для інформаційного забезпечення галузевих служб міністерства, підрозділів органів Національної поліції і складається з:
• загальновідомчих інформаційних підсистем ДІТ МВС України;
• галузевих інформаційних підсистем;
• інформаційних підсистем чергової частини Головного Штабу МВС України;
• інформаційні підсистем НЦБ Інтерполу в Україні;
В межах загальновідомчих інформаційних підсистем інформаційні обліки формуються і ведуться такими галузевими службами міськрайлінорганів:
 Чергова частина (заяви та повідомлення про скоєні злочини та пригоди; затримані та зареєстровані особи; невідкладні дії чергового при отриманні повідомлень про правопорушення та пригоди, веденні оперативних планів, тощо; табельна зброя, спеціальні засоби та засоби індивідуального захисту та активної оборони);–
 Оперативна служба (особи, що підозрюються в скоєні злочинів, підоблікові особи визначених категорій, члени злочинних угруповань; криміногенні об'єкти; вилучені та викрадені речі; «спецапарат»; оперативна інформація);
 Карний розшук (особи криміногенних категорій, члени злочинних угрупувань та інші, які являють оперативну зацікавленість; особи оголошені до розшуку; невпізнані трупи та невідомі особистості хворих; викрадені та вилучені номерні речі, автомототранспорт, зброя; криміногенні об'єкти; «спецапарат»; оперативна інформація).
 ДСБЕЗ (особи, які підозрюються у скоєнні злочинів, що займаються позазаконними валютними операціями, фальшивомонетництвом тощо; способи скоєння розкрадань, злочинів у валютній та кредитно–фінансовій сферах, об'єктів господарської діяльності, які потребують оперативного нагляду, вилучений та викрадений автомототранспорт, «спецапарат», оперативна інформація);
 Слідчі підрозділи (особи, що притягуються до кримінальної відповідальності, кримінальні провадження та їх рух, речові докази);
 Експертно–криміналістична служба (сліди, вилучені з місць подій та знаряддя скоєння злочинів, фотороботи підозрюваних осіб, дактилоскопія, фото та відеотеки, вилучена фальшива валюта, кулегільзотека);
 Адміністративна служба поліції (розташування сил та засобів, індивідуальна та відомча зброя, об'єкти дозвільної системи, адмінправопорушення, паспортна реєстрація громадян, особи, які відбули покарання в місцях позбавлення волі);
 Служба ДАІ (зареєстрований автомототранспорт, викрадений та вилучений автомототранспорт, власники посвідчень водія, дорожньо–транспортні пригоди, адмінправопорушення);
 Державна служба охорони (стан та характеристики об'єктів, що охороняються);
 Служба виконання покарань (спецконтингент, «спецапарат», оперативна інформація, порушення режиму утримання, результати перевірок явок з повинною).
На даний час у МВС України та регіональних ГУМВС, УМВС функціонують більше 20–ти різних автоматизованих комп'ютерних інформаційних підсистем (КІП), що практично об'єднані (крім закритих конфіденційних підсистем) в інтегрований банк даних (ІБД).
Інформаційні обліки в системі органів Національної поліції створюються для оперативного інформаційного забезпечення службової діяльності всіх підрозділів органів Національної поліції: від міськрайлінорганів до Міністерства внутрішніх справ України. На територіальному рівні управління в міськрайлінорганах на основі документів первинного обліку формуються банки даних оперативно–розшукового, оперативно–довідкового, адміністративного та статистичного призначення, в які включаються відомості про:
• події та факти кримінального характеру;
• адміністративні правопорушення;
• підприємства, організації та установи, що являють оперативний інтерес;
• об'єкти дозвільної системи;
• зареєстрований автомототранспорт;
• зареєстровану вогнепальну та газову зброю;
• викрадені, загублені та вилучені предмети злочинного посягання;
• знаряддя скоєння злочинів та правопорушень, речові докази;
• повідомлення спецапарату та інша оперативна інформація;
• фото та відеотеки (місць скоєння злочинів та пригод і осіб криміногенних категорій);
• осіб (власників посвідчень водія, які скоїли злочини; котрі відбули покарання у місцях позбавлення волі; що скоїли адміністративні правопорушення; наркоманів; злочинців, які знаходяться у розшуку; котрі зникли без вісті; невпізнаних трупів та невідомих хворих; які становлять оперативний інтерес); паспортну реєстрацію громадян.
Оперативно–розшуковий облік існує для інформаційного забезпечення негласної розвідувальної і контррозвідувальної роботи підрозділів органів Національної поліції, що здійснюють ОРД.
На оперативно–розшуковому обліку перебувають
1. особи:
 раніше судимі за умисні тяжкі злочини;
 фігуранти справ оперативних розробок;
 штатні негласні співробітники ;
 особи, які конфіденційно співробітничають з .
2. інформація про нерозкриті злочини, по яких особа не встановлена:
 терористичні акти;
 убивства;
 тяжкі тілесні ушкодження, що призвели до смерті;
 грабежі й розбійні напади на помешкання громадян, на автошляхах;
 з використанням вогнепальної зброї, вибухівки, радіоактивних, отруйних та сильнодіючих речовин;
 викрадення людей або торгівля людьми;
 виготовлення фальшивих грошових знаків.
3. Інша інформація, що може мати значення для ОРД (зв'язки осіб, прізвиська), прикмети злочинців, навички.
В межах оперативно–розшукового обліку ведуться журнали:
1. обліку–оперативної інформації;
2. обліку проведення внутрішньокамерних розробок;
3. обліку ОРС;
4. реєстрації справ негласних співробітників;
5. реєстрації облікових справ;
6. реєстрації контрольно–спостережних справ;
7. реєстрації–архівних справ з ОРД;
8. обліку осіб, які конфіденційно співробітничають з .
Оперативно–профілактичний облік призначається для інформаційного
забезпечення індивідуальної профілактики з особами кримінального середовища. До таких осіб відносяться:
 особи, які відбули покарання у виді позбавлення волі;
 «злодії в законі» та злочинні авторитети й лідери;
 особи, які перебувають під адміністративним наглядом;
 особи, підозрювані в немедичному вживанні наркотичних засобів;– звільнені після відбуття покарання фальшивомонетники, порушники правил валютних операцій, шахраї;
 особи, які втягують неповнолітніх у злочинну діяльність;
 неповнолітні, засуджені з відстрочкою виконання вироку або умовно, амністовані й такі, що мають діагноз «наркоманія».
АБД профілактичного призначення містить інформацію про осіб, які вчинили злочин, були заарештовані, засуджені, затримані за бродяжництво та тих, які переховуються від слідства або суду. Також міститься інформація про нерозкриті злочини, викрадені, виявлені і вилучені речі, які мають особисті номери і характерні особливості; втрачену і виявлену вогнепальну зброю, боєприпаси і вибухові речовини; втрачені і виявлені автотранспортні засоби, мисливську та спортивну зброю, а також іншу інформацію.
Оператрівно-довідковий облік ведеться черговими частинами і оперативними підрозділами територіальних і транспортних , а також УІТ (ВІТ) та оперативними апаратами ГУМВС, УМВС.
Оперативно-довідковий облік призначений для вирішення таких основних завдань:
– встановлення особи затриманого чи заарештованого;
- отримання даних про минулу злочинну діяльність осіб, стосовно яких здійснюється перевірка або розробка;
- встановлення місця відбуття покарання конкретних осіб;
- перевірка осіб, які залучаються до негласного співробітництва.
Поряд з обліками спеціального призначення, які формують і використовують виключно оперативні працівники, в створені обліки загального користування, які ведуть слідчі, криміналістичні, адміністративні підрозділи, служби ДІМ, патрульної служби, державної охорони тощо.
Відповідно до напрямку функціонування галузевих служб розрізняють кримінологічні, криміналістичні та адміністративні обліки.
Кримінологічні обліки враховують зареєстровані злочини, осіб, які їх вчинили і кримінальні справи. Ці відомості фіксуються в уніфікованих картках і журналах реєстрації злочинів, що ведуться в чергових частинах міськрайліноргінів внутрішніх справ. По кожному кримінальному провадженню заповнюється і направляється до ДІТ(УІТ) МВС картка.

Інформаційно– пошукові системи та їх використання в ОРД.
Інформаційні підсистеми, як основна складова частина системи інформаційного забезпечення, призначені для збору, накопичення, зберігання та обробки інформації певних напрямів обліків і які орієнтовані на використання в діяльності багатьох служб. Структурна побудова інформаційних підсистем України поєднує принципи територіально–розподіленої та централізованої топології і організована у вигляді трьохрівневої ієрархічної моделі. Розрізняються центральний, регіональний і територіальний: рівень побудови інформаційних підсистем.
Функціональна класифікація, що найбільш точно відображає реальну структуру інформаційних підсистем виглядає так:
Автоматизована інформаційно–пошукова система (далі АІПШС) «Армор». Основними функціями є пошукові, облікові, спостережні, довідкові, статистичні, прогнозуючі. Система забезпечує весь комплекс завдань , пов'язаних із накопиченням, обробкою і оперативним використанням інформації, що зберігається в ІБД УМВС. Систему «Армор» прийнято як базову в усіх обласних управліннях.
Інформаційна система «Армор» є найбільш комплексно розробленою системою регіонального рівня. Вона налічує 19 підсистем, які з'єднані в єдиний інформаційний масив — інтегровану базу даних.
Структурно система включає такі основні бази даних: «Особа»; «Арсенал»; «Адмінпрактика»; «Доставлені»; «КОЗП»; «Предмет»; «Зброя»;«Угон»; «Документ»; «Корупція».

Інформаційно–аналітична система (далі ІАС) «Сова» виконує аналітичні, плануючі, довідкові, діагностичні, управляючі функції. У рамках системи реалізований цілий комплекс передових інформаційних технологій, у тому числі технологій візуального аналізу даних, геоінформаційні технології тощо.
Основні автоматизовані комп'ютерні інформаційні підсистеми органів Національної поліції України:
 ІПС «Особа» призначена для ведення обліку осіб криміногенних категорій, а саме: оголошених у державний і міждержавний розшук; які допускають немедичне вживання наркотичних засобів, психотропних речовин і перебувають на диспансерному обліку; психічно хворих, які становлять небезпеку для оточуючих; утримувачів притонів; які займаються проституцією; затриманих за бродяжництво, інших категорій.
 ІПС «Розшук» призначається для централізованого збирання та оброблення інформації від ініціаторів розшуку про, осіб, які оголошені у державний, міждержавний і міжнародний розшук і надання інформації по запитам працівників , інших зацікавлених міністерств і відомств.
 ІПС «Пізнання» забезпечує централізоване збирання інформації про
 зниклих безвісти осіб, невідомих особистостей хворих, невпізнані трупи, а також дітей, які не можуть повідомити про себе.
 ІПС «Номерні речі» призначена для ведення обліку предметів, які мають індивідуальні номери або характерні особливості, викрадені, безгосподарні, а також вилучені у затриманих та заарештованих.
 ІПС «Антикваріат» – ведення обліку викрадених і вилучених предметів антикваріату.
 ІПС «Кримінальна зброя» – ведення обліку, викраденої, утраченої, і вилученої, знайденої, добровільно зданої зброї, боєприпасів і вибухових речовин.
 ІПС «Автомототранспорт» – ведення обліку транспортних засобів, що розшукуються .
 ІПС «Арсенал» – єдиний номерний облік зброї (мисливської, спортивної, газової), що знаходиться в користуванні громадян і організацій, табельної зброї в системі .
 ІПС «Адміністративна практика» («АПРА») призначена для ведення обліку адміністративних правопорушень, крім порушень правил| дорожнього руху.
 ІПС «Кримінальна статистика» забезпечує реалізацію обліків злочинів, осіб, які їх вчинили, кримінальних проваджень.
 ІПС «Втрачені паспорти» призначена для обліку втрачених та викрадених паспортних документів, а також паспортів померлих громадян України, які не було повернуто після смерті, або паспортів осіб, заарештованих у зв'язку з порушенням кримінального провадження.
 ІПС ОДК призначена для оброблення й накопичення
інформації про судимість осіб. До її складу входять:
 ІПС «Мігрант» призначена для обліку осіб, затриманих за порушення правил перетину державного кордону України;
 ІПС «Рубін–2002» – реалізує технологію віддаленого оперативного доступу до банків даних з метою введення інформації та перевірки вимог на судимість. Широко використовується автоматизована дактилоскопічна
 інформаційна система (АДІС) «Дакто — 2000» в базі даних НДЕКЦ при ГУМВС (УМВС, УМВСТ). Застосовуються також перевірка слідів пальців рук з місць нерозкритих злочинів за дактиломасивом АДІС «Сонда» в базі даних НДЕКЦ ГУМВС (УМВС).
В 1998 році експертним підрозділом ГУМВС в м. Києві впроваджено в дію ідентифікаційно–пошукову систему «Атлас». Її можливості дозволяють проводити відбір підозрюваних серед десятків тисяч осіб за заданими параметрами: антропометричні показники, риси зовнішності, особливі прикмети тощо.
Функціональна підсистема Єдиної державної інформаційної системи у сфері запобігання та протидії легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом і фінансування тероризму — забезпечує взаємодію та інформаційне забезпечення центральної Єдиної інформаційно–аналітичної системи Держфінмоніторингу в реальному часі.
АІС «Національний банк даних «Автомобіль» призначена для вдосконалення інформаційного забезпечення під час виконання ними завдань по попередженню та розкриттю злочинів, пов'язаних з незаконним заволодінням транспортних засобів або злочинів із використанням транспортних засобів, більш ефективній протидії незаконній легалізації транспортних засобів.
«Моніторинг інтернету» – для оперативного інформування керівництва МВС України було створено інформаційно–моніторингову систему МВС. Система відслідковує критичні публікації у засобах масової інформації (ЗМІ), інформацію про істотні події в Україні та СНД, проблемні питання діяльності Міністерства внутрішніх справ, його структурних підрозділів органів Національної поліції, обласних, міських і районних управлінь та відділів внутрішніх справ, суспільну думку про діяльність поліції. Система відслідковує публікації в понад 300 центральних і регіональних інформаційних видань України, що за оцінкою фахівців становить близько 90% національного сегмента мережі Інтернет.
Інформаційно–аналітична система оперативних даних призначена для обробки, накопичення і аналізу оперативної інформації про осіб, які готують чи вчиняють тяжкі злочини і проходять по справах оперативного обліку, за повідомленнями негласного апарату і становлять оперативний інтерес для ; злодіїв у законі і злочинних авторитетів; входять до складу злочинних угруповань; кримінальні угруповання, які діють у сфері економіки; злочини, вчинені з використанням вогнепальної зброї та вибухівки.
Для пошуку в базах даних оперативної інформації застосовуються спеціалізовані пошукові програми, які входять до складу оперативних обліків. Розвідувальні програми відрізняються від інших програм пошуково–аналітичного призначення наявністю в них специфічних функцій — пошук інформації за частковими параметрами, на основі діаграми зв'язків.
З метою виявлення наявних зв'язків між об'єктами у складі розроблено аналітично–пошукові програми «Лабіринт» і «Сфера», які дозволяють виявити зв'язки між оперативними та кримінальними справами, осіб, розробку яких ведуть різні підрозділи тощо. Перспективним вважається так званий інфомедійний пошук, який дозволяє в автоматизованому режимі аналізувати інформацію, що міститься у відеоматеріалах, здійснюючи комплекс досліджень мовлення та зображень (розпізнання мовлення, обличчя, переклад з однієї мови на іншу).
Для інформаційно–аналітичного забезпечення підрозділів органів Національної поліції БОЗ використовується АІС .
З метою автоматизації збору інформації про злочинні прояви в економіці України створюються ППС ДСБЕЗ МВС регіонального і центрального рівнів –«Оазис».
Для ІАЗ підрозділів органів Національної поліції оперативних служб використовуються ІАС «Оса».
Обмін інформацією між службами і підрозділами забезпечується засобами системи обміну і передавання інформації «Електронна пошта України» та мережевими сервісами відомчої корпоративної мережі. Отже, сьогодні існує безліч регіональних інтегрованих інформаційних систем. Нажаль вони створюються стихійно, мають свої структури, потоки та формати початкових даних. На даний момент існує нагальна потреба у створенні єдиної інтегрованої системи інформаційного забезпечення від місцевого рівня до МВС.

gallery/т.2