bigmir)net TOP 100
gallery/т.7

Тема: Оперативно – розшукова тактика.
Навчальні питання:
 Сутність оперативно–розшукової тактики, основні елементи.
 Поняття, сутність, призначення оперативної комбінації.
 Класифікація оперативних комбінацій. Елементи оперативної комбінації.
 Вимоги, що пред’являються до оперативної комбінації та принципи, на яких ґрунтується її здійснення. Правила підготовки до проведення оперативної комбінації та її здійснення.

Метою проведення оперативного (ініціативного) пошуку є здобуття інформації про осіб, факти або події, що представляють інтерес для оперативних підрозділів органів Національної поліції. Як правило, оперативний (ініціативний) пошук проводиться в комплексі або паралельно з іншими заходами (гласними, негласними) та процесуальними діями. До таких комплексних заходів належать внутрішньокамерна розробка, оперативна комбінація га спеціальна операція. У ході їх проведення оперативні працівники з метою конспірації зашифровують свої дії або дії чи особистість залучених до цього осіб та можуть використовувати НІЗ. Оперативна комбінація – це сукупність дій, які виконуються у визначеній послідовності та за єдиним задумом з метою підтвердження легенди і створення сприятливих умов для проведення оперативно–розшукових заходів. Легенда – це вигадані, але правдоподібні відомості про нібито існуючі явища, події, обставини, які дають можливість зашифрувати заходи, що вживаються, негласних працівників, установи, організації, окремі приміщення та транспортні засоби, які використовуються під час здійснення оперативно – розшукової діяльності.
Тактичні рекомендації в сфері діяльності правоохоронних органів активно розробляються вченими більше ста років. Застосування оперативної комбінації пов’язано зі зміною умов та обставин, ходу розвитку подій, що склалися природно в напрямі, необхідному для вирішення задач боротьбі зі злочинністю. Питання, що стосуються тактики використання оперативної комбінації завжди знаходились в центрі уваги науковців вищих учбових закладів МВС. Правові та тактичні аспекти здійснення оперативної комбінації знайшли у свій час відображення у наукових роботах таких видатних вчених, як А.Г. Лекарь, І.П. Козаченко, В.Г. Самойлов.
Оперативна комбінація – це практичне застосування сил та засобів оперативно–розшукової діяльності, об’єднаних загальною метою. Тому вона і визнається, як спосіб вирішення задач оперативно–розшукової діяльності. Необхідність розгляду та дослідження питань правової природи оперативної комбінації обумовлене тим, що оперативна комбінація широко застосовується в практичній діяльності оперативних підрозділів органів Національної поліції правоохоронних органів, а чинні нормативні акти МВС України не дають визначення її сутності, складових елементів та тактики застосування в практичній діяльності по боротьбі зі злочинністю. Разом з тим, законодавець у деяких нормативних актах що регламентують здійснення оперативно–розшукової діяльності прямо вказує на необхідність проведення оперативних комбінації та прямо називає деякі її різновиди. Наприклад:
проводити контрольну та оперативну закупівлю та постачання товарів, предметів та речовин, у тому числі заборонених для обігу, у фізичних та юридичних осіб незалежно від форм власності з метою виявлення та документування фактів протиправних діянь;
негласно виявляти та фіксувати сліди тяжкого злочину, документи та інші предмети, що можуть бути доказами підготовки або вчинення такого злочину, чи одержувати розвідувальну інформацію, у тому числі шляхом проникнення оперативного працівника в приміщення, транспортні засоби, на земельні ділянки;
здійснювати проникнення в злочинну групу негласного працівника оперативного підрозділу або особи, яка співробітничає з останнім, із збереженням в таємниці достовірних даних щодо їх особистості;
створювати з метою конспірації підприємства, організації, використовувати документи, які зашифровують особу чи відомчу належність працівників, приміщень і транспортних засобів оперативних підрозділів органів Національної поліції;
З викладеного зрозуміло чому концепція застосування оперативної комбінації у практичній правоохоронній діяльності та її теоретичне обґрунтування заслуговують на більш детальний аналіз, більш цілеспрямований розгляд у дослідженнях.
Сутність оперативно–розшукової тактики
З метою успішного виконання тактичних завдань слід враховувати не тільки особисті якості суб’єкта ОРД, але і слід керуватися морально етичними нормами взаємовідносин між суб’єктом ОРД та особами, які залучаються в цю сферу діяльності.
На нашу думку оперативно–розшукова тактика – це система наукових положень та рекомендацій сукупності дій, операцій, що здійснюються суб’єктами ОРД, на основі аналізу стану оперативної обстановки та регламентуються Законом України ««Про ОРД»« та іншими нормативно–правовими документами.
Це визначення, на нашу думку має цілу низку положень:
По перше, оперативно–розшукова тактика це сукупність дій. Заходів, операцій, що здійснюються суб’єктами оперативно–розшукової діяльності, що формуються двома шляхами:
шляхом узагальнення особистого та колективного досвіду співробітників оперативних підрозділів органів Національної поліції, які мають практику безпосередньої боротьби зі злочинністю;
шляхом розробки рекомендацій вченими в теорії оперативно–розшукової діяльності. Тобто необхідність розробки тактики документування типових та нетрадиційних злочинів.
По–друге, всі оперативно–розшукові заходи повинні здійснюватися лише після ретельного вивчення ситуації. Яка склалася в кримінальному середовищі, так і в правоохоронних органах, у конкретному регіоні та у відомий час. Слід завжди пам’ятати, що застарілі відомості сприяють провалу в оперативній роботі.
По третє, всі дії оперативного співробітника повинні відповідати вимогам Закону України «Про ОРД»«, нормативно–правовим документам, що регламентують оперативно–розшукову діяльність, а також положенням морально–етичного кодексу оперативного співробітника.
В четвертих, оперативно–розшукова тактика повинна вирішувати різноманітні завдання, що стосуються як боротьби зі злочинністю, так і ті, які мають напрямок захисту честі і гідності особи, яка випадково потрапила в сферу діяльності правоохоронних органів. Отже не треба обмежувати сферу застосування оперативно–розшукової тактики тільки у боротьбі зі злочинністю.
Значення оперативно–розшукової тактики полягає в тому, що її рекомендації сприяють вирішенню стратегічних завдань боротьби зі злочинністю, а в першу чергу з організованою. Існує низка об’єктивних факторів, які обумовлюють необхідність існування ОРТ:
наявність достатньо розвинутого кримінального та злочинного середовища, проникнення в яке ускладнене в силу специфічності взаємовідносин серед її членів;
прагнення лідерів злочинного середовища насадженню норм поведінки та відносин, які підтримують почуття жаху у причетних до злочинів осіб, а також тих. Хто володіє інформацією про злочини;
забезпечення конфіденційності відомостей, отриманих про особисте життя людей, які випадково потрапили в сферу ОРД;
виключення фактів публікації відомостей про участь осіб в злочинній діяльності до винесення постанови суду.
ОРТ направлена на рішення актуальних завдань боротьби зі злочинністю:
 вивчення практики організації злочинних груп;
 отримання відомостей про їх фінансування;
 визначення стратегії і тактики злочинних груп;
 вивчення практики віддачі вказівок щодо здійснення злочинів;
 вивчення каналів поповнення злочинних груп новими членами;
 вивчення схем відтворення злочинної діяльності.
Рішення цих завдань дозволить активізувати боротьбу з лідерами (організаторами) злочинної діяльності в регіонах.
Ми вважаємо, що ці завдання слід додати:
 встановлення джерел прибутків осіб, які проходять перевірку на їх причетність до злочинної діяльності;
 визначення ступеня авторитетності «злодіїв в законі»;
 контролювання фактів надання матеріальної допомоги в кримінальному середовищі;
 вивчення психологічних якостей осіб, що перевіряються.
Тактичні особливості здійснення оперативно–розшукових заходів.
Оперативно–розшукові заходи – це складовий, структурний елемент ОРД, що складається з системи взаємопов’язаний дій, які направлені на вирішення конкретних тактичних завдань:
 опитування громадян
 наведення довідок
 перевірочна закупка
 дослідження предметів та документів
 спостереження
 ототожнення особистості
 збір зразків з метою їх порівняльного дослідження
 обстеження приміщень, будівель, споруд, ділянок місцевості та транспортних засобів
 контроль поштово–телеграфної кореспонденції
 зняття інформації з каналів зв’язку
 оперативне впровадження
 контрольована поставка
 оперативний експеримент
Ці заходи мають в більшості випадків розвідувально–пошуковий характери, тому що здійснюються негласно та мають напрямок на отримання такої інформації:
o про наявність матеріальних слідів злочинної діяльності
o щодо місце знаходження осіб, які володіють інформацією, що становить оперативний інтерес
o щодо місця знаходження злочинців, що переховуються від органів слідства та суду
o щодо осіб, які безвісті відсутні.
Існує єдина особливість оперативно–розшукових заходів – це використання прийомів маскування або легендування особистості оперативного співробітника, тобто мети яку він повинен досягти. Рішення приймається на основі оцінки оперативно–розшукової ситуації.
Підстави здійснення оперативно–розшукових заходів:
 відомості про ознаки злочину, який готується або здійснюється;
 відомості відносно осіб, що переховуються від органів суду та слідства або ухиляються від відбуття покарання.
Підстави регламентує стаття 6 Закону України «Про ОРД».
ОРТ – це категорія оперативно розшукової діяльності, яка відображає мислення оперативника, що включає в себе оцінку ситуації, сил, якостей і поведінки протилежної сторони своїх можливостей та передбачає спосіб дії,лінію поведінки, що обираються з метою попередження, розкриття злочинів та розшуку злочинців.
ОРТ ґрунтується на принципах :
 Дотримання конституційних принципів.
 Наступальність.
 Неприпустимість провокаційних дій.
 Дотримання конспірації.
Елементи ОРТ:
1. Оцінка оперативно–розшукової ситуації.
2. Моделювання.
3. Оперативна комбінація.

Оперативно–тактична ситуація – це реально існуючий стан кримінальної події або загроза її виникнення,, відносно якої здійснюються оперативно – розшукові заходи, що формуються у вигляді певної задачі.

Кожна ситуація складається з елементів:
1. Конкретна кримінальна подія
2. Сили, дії(поведінка) протидіючої сторони, тобто характеристика осіб, які перевіряються , характеристики розроблених, розшукуваних, профілактуємих осіб
3. Джерела інформації, умови її отримання, можливості використання; стан відомостей, що характеризують кримінальну подію та інші факти
4. Реальні можливості оперативників, тактичні можливості техніки, вибір ОРД.
Оцінка ситуації повинна передбачати(тобто прогнозувати) зміни поведінки і рішень осіб, що знаходяться в оперативній розробці.
В.І.Самойлов досліджуючи питання оперативно–розшукової ситуації визначив її різновиди:
– початкова
– проміжна
– кінцева
Початкова ОРС – виявлення кримінальної події.
Проміжна – вплив о/у на початкову (може постійно змінюватись скачками).
Кінцева – момент закінчення роботи та вирішення конкретних завдань.
ОРС може бути охарактеризована як:
 Сприятлива
 Специфічна( оригінальна складова)
Або
 Безконфліктна
 Конфліктна
Основне призначення вивчення ОРС – це прийняття вірного рішення, враховуючи це можна виділити ще три її види:
1. Ситуація, яка потребує негайного реагування
2. Ситуація, яка передбачає та дає можливість підготовки до ОРЗ
3. Ситуація, яка потребує ретельної, тривалої розробки рішення або підготовки до ОРС.

Наступним елементом є прийняття оперативно тактичного рішення , яке включає:
 Вибір дії, їх послідовність.
 Період здійснення.
 Забезпечення конспірації та законності.
Саме головне – це вибрати оптимальний варіант рішення.
Далі йде реалізація рішення в діях і визначення її особливості.
Перед тим як приступати до реалізації ОРЗ оперативним працівником щоб ефективно приймати рішення рекомендовано:
A. Врахувати наявність конфліктної ситуації та постійної протидії від осіб,які замасковано готують або скоюють злочин. А це потребує від оперативного працівника постійної готовності, гнучкості, самостійності та прояву розумного ризику.
B. Аналітично оцінювати інформацію з метою прийняття обґрунтованого рішення.
C. Діяти наступально, раптово, швидко, винахідливо, хитрість, враховувати постійне невистачання часу ,його дефіцит, що вимагає високої концентрації уваги.
D. Тактично грамотно вести себе з агентами.

Оперативна комбінація
Оперативна комбінація є складовою оперативно – розшукової тактики. Суть полягає в поєднанні ОРЗ, методів і прийомів для вирішення певних тактичних завдань ОРД відповідно до оперативно – розшукової ситуації.
Оперативна комбінація – це частина тактики, тобто сукупності тактичних заходів , що здійснюються у визначеній послідовності за визначеним задумом. В основі оперативної комбінації штучна зміна ходу подій, зміна обстановки, що в результаті дозволяє створити сприятливі умови для проведення оперативного заходу.
Тобто, оперативна комбінація – це сукупність дій , що підтверджують мету і створюють сприятливі умови для здійснення ОРЗ.
Види:
o Оперативна комбінація щодо введення в агента оточення розроблюваних осіб
o ОК для зашифровки джерел інформації
o ОК із створення умов для успішного документування злочинних дій розроблюваних осіб
o ОК для легалізації оперативної інформації
o ОК для виведення агента з розробки
o ОК із створення умов для затримання злочинців на стадії підготовки або замаху на злочин
Оперативна комбінація при затриманні злочинців – це спосіб затримання злочинців при проведенні тактичних заходів з використання природних і штучно створених умов, шляхів дезорієнтації осіб яких необхідно затримати.
Складовими елементами ОК є:
 Задум
 Легендування
 Інсценування
 Матеріально – технічне забезпечення
Задум – урахування реальних умов, що склалися, коло обставин, які необхідно внести в обстановку, що утворилася, привід, під яким треба зробити, заходи, які для цього необхідно здійснити. ОК будується відповідно до задуму, що потім деталізується в плані проведення комбінації. Задум повинен ґрунтуватися на реальних передумовах, враховувати найбільш імовірні варіанти розвитку подій.
Легенда – це правдоподібна вигадка, що певною мірою спирається на факти, які мають місце при створенні реальних підстав для здійснення оперативної комбінації. Легенда є основою оперативної комбінації. Навколо неї будується план проведення дій і тому вона повинна мати певні властивості:
1) Індивідуальність
2) Змістовність
3) Імовірність
Легендування – це цілеспрямована передача особам,яких треба затримати, правдоподібної інформації, для того щоб вони сприйняли її об’єктивну істину.
Необхідно враховувати деякі особливості особи, яку необхідно затримувати:
Довірливість чи підозрілість.
Чи легко вона піддається впливу.
Комунікабельність.
тощо.
Вимоги до легенди:
 правдоподібність.
 відповідність реальній обстановці.
 неможливість перевірки.
 відповідність змісту легенди та способу подання.
Інсценування – це показове зображення будь – яких подій, фактів або обставин, які доводяться до розроблюваних осіб і змінюють їх поведінку на необхідну напрямок для оперативного співробітника.
Інсценування – повинно відповідати задуму легендування. Повинно бути достатньо правдоподібно (бійка, збут речей, вияв певного стану). Інсценування підвищує ефективність легенди.
Матеріально–технічне забезпечення – це заходи оперативного співробітника із забезпечення агента, відповідно до легенди предметами речами та документами. Види ОК можна згрупувати за ознаками:
1) За суб’єктами:
 Загальна.
 Групова.
 Індивідуальна.
2) За часом проведення:
• Довгострокова.
• Короткострокова.
3) За складністю:
• Прості.
• Складні.
Вимоги ОК:
I. Доцільність.
II. Дотримання законності.
III. Сувора конспірація.
IV. Ретельне планування.
V. Комплексне використання сил та засобів.
VI. Забезпечення особистої безпеки.
VII. Суворий відбір учасників.
VIII. Чіткий та ясний інструктаж.
Правила:
o Використання природних умов.
o Продумати дрібниці.
o План.
o Додаткові варіанти.
o Недопускання провокацій.
Планування ОК по затриманню злочинців має такі елементи:
Аналіз вихідної інформації.
Висування версій, прогнозування та визначення завдань.
Визначення шляхів перевірки версій.
Вирішення питань організації та матеріально – технічного забезпечення затриманих злочинців.
Коректування плану затримання.
Принципи планування:
 Індивідуальність.
 Своєчасність.
 Динамічність.
 Конкретність.
 Реальність.
Організаційно – тактичні принципи здійснення ОК:
 Вибір оптимального тактичного прийому
 Наступальність і активність дій
 Конспіративність і раптовість
 Динамічність і послідовність дій
 Забезпечення безпеки
 Принципи концентрації
 Сил і засобів на вирішених напрямках
 Комплексне використання сил і засобів МВС
 Принцип раціонального використання сил і засобів
 Принцип заподіяння найменшої шкоди злочинцям
 Пропозиція злочинцям здатися добровільно
 Спеціальні засоби та служби
 Пошукові собаки
 Застосування зброї як крайнього заходу

Поняття, сутність та призначення оперативної комбінації.
Особливості практичної оперативно–розшукової діяльності містяться в тому, що вона здійснюється в умовах постійного протистояння, протидії, боротьби двох сторін, які переслідують прямо протилежні цілі. З одного боку – це оперативні підрозділи правоохоронних органів, головна мета яких полягає в попередженні злочинних проявів, припиненні злочинних посягань, викритті злочинців та розшуку осіб, які ухиляються вид відбуття покарання та кримінального судочинства, а з другого – злочинці, злочинні осередки, угрупування, які вважають вчинення злочинів своєю професійною діяльністю та вживають будь–яких можливих заходів для маскування своєї протиправної діяльності, приховування слідів чинення злочинів, місцезнаходження та способів використання майна та прибутків від злочинної діяльності тощо. Здебільшого вирішення конкретних завдань оперативно–розшукової діяльності здійснюється шляхом застосування сил, засобів, методів та форм, що вже існують (природні умови). Більш детально їх можна визначити, як реальні обставини, події, факти, що існують на певний момент часу, у певному місці незалежно від дій та бажань оперативного працівника. Разом з тим, іноді, реально існуючи умови та обставини не тільки не сприяють, але й роблять неможливим здійснення оперативно–розшукових заходів. В таких випадках доводиться здійснювати ряд дій, що спрямовані на усунення перешкод для здійснення оперативно–розшукових заходів, або таких, які суттєво обмежують негативний вплив природно існуючих обставин на проведення оперативно–розшукової діяльності чи штучно створювати умови, які б сприяли ефективному та результативному проведенню оперативно–розшукових заходів. В теорії оперативно–розшукової діяльності комплекс таких дій одержав назву – оперативна комбінація.
Оперативна комбінація – це універсальний спосіб вирішення задач оперативно–розшукової діяльності, який завжди має на меті використати природні умови або штучно їх змінити (пристосувати) у вигідному для проведення оперативно–розшукової діяльності напрямі.
Штучно створені умови – це такі обставини та реалії дійсності, які створюються в певний час, в певному місці цілеспрямованими діями оперативного працівника. При необхідності для цього використовуються й інші сили (негласний апарат, громадськість), засоби та методи оперативно–розшукової діяльності, інші можливості (засоби масової інформації, недержавні приватні структури) тощо. Крім цього, штучне створення умов передбачає не лише створення та використання нових обставин, які б стали у пригоді та змогли б допомогти (посприяти) вирішити конкретні задачі боротьби зі злочинністю, але й передбачає усунення тих факторів, які заважають, перешкоджають, стають на заваді їхньому вирішенню.
Оперативна комбінація - це трудомісткий процес, реалізація якого іноді потребує об’єднання зусиль багатьох людей, підрозділів органів Національної поліції та служб, за діяння значних матеріально – технічних ресурсів. Тому її розробка та здійснення повинно ґрунтуватися на знаннях логіки, психології людини, між особових стосунків, криміналістики, кримінології, кримінального та кримінально – процесуального права, оперативно–розшукової діяльності та узагальнень передового досвіду практики боротьби зі злочинними проявами.

Класифікація оперативних комбінацій.
В основу класифікації оперативних комбінації можуть бути покладені різні підстави та ознаки. В залежності від цього класифікація оперативних комбінацій може набувати різного вигляду. Якщо за основу беремо загальне призначення оперативної комбінації, то вони поділяються на такі, які допомагають:
• усувати перепони, що виникають на шляху вирішення задач оперативно–розшукової діяльності, коли їх неможливо усунути офіційним шляхом або за допомогою існуючих методів оперативно–розшукової діяльності, можливостей негласного апарату, засобів, що є в розпорядженні правоохоронних органів.
• обмежувати, нівелювати негативний вплив природно існуючих умов та обставин на проведення оперативно–розшукових заходів;
• забезпечити подолання опору, протидії, стосовно яких здійснюються оперативно–розшукові заходи, коли це неможливо зробити з допомогою сил, засобів та методів оперативно–розшукової діяльності.
Розрізняють:
 активний опір, тобто безпосередня протидія здійсненню оперативно–розшукових заходів, тобто вчинення дій, які утруднюють або роблять неможливим їхнє проведення. Наприклад, застосування контр нагляду, спеціальних технічних засобів, що роблять неможливим зняття інформації, опір при затриманні, знищення улік тощо;
 пасивний опір, тобто небажання з тих чи інших причин надавати допомогу правоохоронним органам у боротьбі зі злочинністю та викритті злочинців. Наприклад, у випадку, коли це може зашкодити інтересам сім’ї., близьких родичів, знайомих тощо.
 штучно створювати сприятливі для виконання завдань оперативно–розшукової діяльності умови та обставини, тобто коли неможливо чекати поки природно існуючі умови зміняться на кращі і стануть такими, які потрібні для успішного вирішення оперативно–розшукових задач.
Якщо в основі лежить конкретний вид оперативно – розшукової діяльності, то маємо класифікацію такого вигляду:
 оперативні комбінації, що сприяють вирішенню задач оперативного пошуку (виявлення осіб та фактів, обставин, що становлять оперативний інтерес);
 оперативні комбінації, що сприяють вирішенню задач оперативно – розшукової профілактики;
 оперативні комбінації, що сприяють вирішенню задач розшуку та затримання злочинців;
 оперативні комбінації, що сприяють вирішенню задач оперативної розробки;
 оперативні комбінації, що сприяють вирішенню задач проведення внутрішньо камерної розробки;
 оперативні комбінації, що сприяють вирішенню задач конспіративності проведення оперативно–розшукових заходів;
 оперативні комбінації, що сприяють вирішенню задач протидії витоку відомостей та виявлення каналів витоку інформації з оперативних підрозділів органів Національної поліції;
 оперативні комбінації, що сприяють вирішенню задач перевірки та використання оперативно–розшукової інформації в офіційному судочинстві тощо.

Якщо здійснюємо класифікацію за психологічною спрямованістю оперативної комбінації, то класифікація буде мати такий вигляд.
Оперативні комбінації, що:
1. дезорієнтують, уводять в оману супротивника ( злочинця, злочинне угрупування) таким чином, щоб він не мав змоги вірно оцінювати ситуацію що виникла, допускав помилки, які в іншому разі ніколи б не допустив. В даному випадку ми маємо справу не зі звичайним оманом, у пякденному розумінні цього слова, а з комплексом заходів, що побудовані з врахуванням законів психології, інформатики, управління, логіки, мистецтва та закономірностях їхнього прояву в пякденному житті, які мають на меті забезпечити сприйняття супротивником штучних умов як дійсних, реально існуючих;
2. створюють уяву у супротивника, що лише тільки запропонованим шляхом і ніяким іншим не можливо вирішити проблеми, що виникла;
3. спонукають супротивника до вчинення зарані невигідних для нього дій, але таким чином, щоб вони такими не сприймалися або сприймалися, як найменше зло у ситуації, що склалася.
Якщо в основу класифікації покладено тактичний рівень вирішення оперативно–розшукових задач, то класифікація набуває такого вигляду:
оперативні комбінації, що спрямовані на вирішення задач по розкриттю окремого злочину;
оперативні комбінації, що спрямовані на вирішення конкретного оперативно–розшукового завдання;
оперативні комбінації, що спрямовані на документування злочинної діяльності конкретного злочинця ( групи злочинців );
оперативні комбінації, що спрямовані на забезпечення проведення оперативної операції тощо.
Якщо в основу класифікації покласти рівень завдань, що вирішуються, то вона буде мати такий вигляд:
 оперативні комбінації, які слугують для вирішення тактичних задач;
 оперативні комбінації, які слугують для вирішення стратегічних задач;
Якщо в основу класифікації покласти управлінський рівень, то вона буде мати такий вигляд:
• оперативні комбінації, які здійснюються на рівні оперативного працівника, джерела негласної інформації тощо;
• оперативні комбінації, які здійснюються на рівні структурного оперативного підрозділу;
• оперативні комбінації, які здійснюються на рівні органу Національної поліції України.;
• оперативні комбінації, які здійснюються на рівні УМВС України в області;
• оперативні комбінації, які здійснюються на рівні МВС України;
• оперативні комбінації, які здійснюються на рівні декількох правоохоронних органів тощо.
Якщо в основу класифікації покласти результати що одержані при проведені оперативної комбінації, то класифікація буде мати такий вигляд:
 успішні оперативні комбінації;
 нейтральні – результат не досягнуто, але й оперативно–розшукова ситуація не погіршилася;
 провалені – мета що ставилася не досягнута, стан оперативно–розшукової обстановки в результаті проведення оперативної комбінації погіршився.
Кожна з наведених класифікацій має право на існування і сама по собі є правильною.

Елементи оперативної комбінації.
За суттю оперативна комбінація – це логічна побудова, комплекс різних за своєю спрямованістю дій, які об’єднані єдиною загальною метою. Щоб зрозуміти , що вона складає з себе по суті, слід розібратися з елементами із яких складається оперативна комбінація. До них відносять:
Замисел (задум), легенду, інсценування та матеріально–технічне забезпечення проведення оперативної комбінації.
Задум – це певний план дій, рішення щось зробити. Лінгвістичні синоніми – замір, вигадка, витівка, фантазія. Фактично – це загальна програма дій, проекція потрібного результату на оперативно–розшукову ситуацію та її можливий розвиток у часі. Замисел або задум обумовлюється метою, яка переслідується при здійсненні оперативної комбінації.
Легенда – це вимисел заснований на правдоподібних фактах. Інакше кажучи – це те, що створене в результаті міркувань, роздумів в уяві, тобто таке чого нема і не було в дійсності. Легендування – це процес створення (видумування, обговорення, обміркування) правдоподібної оповіді (повідомлення) про обставини, факти, події (минули та сьогоденні), що пояснюють (виправдовують) поведінку особи в конкретній життєвій ситуації, імітують її відповідно соціальній ролі, що обрана особою для себе на певний час, а також створюють уявлення про природність демонстрованого способу поводження. Фактично – це є розумовою діяльністю, що спрямована на розробку правдоподібної версії (моделі) поведінки особи у реальних, зарані визначених обставинах.
Легендування може бути пов’язане і не із здійсненням оперативної комбінації. Наприклад: для того щоб відвернути увагу фігуранта від проведення стосовно нього оперативно–розшукових заходів, полегшити їх здійснення, зашифрувати спосіб дій оперативного працівника тощо. В цих випадках легендування є самостійною оперативно–розшуковою дією, а не елементом оперативної комбінації. Уміння розробити легенду дозволяє встановити ступінь професійної придатності оперативного працівника , зрозуміти чи вміє оперативний працівник поставити себе на місце супротивника (злочинця), вміти образно за нього вирішувати проблеми. Соціальний типаж, який обирається при легенду ванні може бути будь яким. Найбільш характерними для легендування соціальними ролями є; обрання соціальної ролі представника державних органів з обмеженими владними повноваженнями в галузі охорони громадського порядку – представник санітарно–епідеміологічної служби, контролер електрогазового господарства, контролер міського транспорту тощо. Їх доцільно обирати при короткострокових контактах. Характерним для них є те, що вони обмеженістю своїх владних повноважень не становлять і не можуть на погляд злочинців становити небезпеки для злочинного середовища.
Поведінка особи, яка грає одну з цих соціальних ролей, повинна відповідати сформованому у суспільстві стереотипу поводження більшої частини представників цієї соціальної групи:
o підкреслення ними своїх владних повноважень;
o завишування вимог, що пред’являються;
o зарозумілість;
o несерйозні погрози;
o формалізм та бюрократизм ц діях – « мені доручили і я повинен виконати»;
o соціальна обмеженість, явне не розуміння ситуації, що склалася тощо
Психологічне сприйняття такої особи повинно викликати в контактора відчуття своєї переваги, легке роздратування, почуття задоволеності від розуміння обмеженості, малозначності співрозмовника тощо.
Обрання соціальної ролі представника громадської організації або недержавної організації, яка виконує державне замовлення – соціологічні дослідження, опитування громадян, різного роду союзи, товариства, релігійні об’єднання тощо. Для цих соціальних ролей характерно нейтральне відношення до правоохоронних органів, спосіб поводження, який подає особу, як допитливу, докладну, вельми цікаву. Доцільно застосовувати при короткострокових контактах.
Обрання соціальної ролі заклопотаної людини, яку цікавлять лише її проблеми, тобто особи, яка шукає родичів, старих друзів, знайомих, товаришів по службі, підшукує місце для тимчасового проживання тощо. Використовується для встановлення, як тимчасових, так і довготривалих контактів. Місцями можливого контакту можуть бути вулиці, вокзали, ЖЕКЮ ДАІЮ різні організації тощо. Лінія поведінки – коректна, перепрошуюча, така , що втягує у спілкування, демонструє розгубленість, безпорадність, незнання виходу із ситуації що склалася, потребує співрозмовника надання поради, підтримки, зробити протекцію тощо.
Обрання соціальної ролі гультяя, нероби, ледаря, тобто особи, яка марнує життя, цікавиться усім, що може доставити й насолоду , є за характером несерйозною. Поведінка при цьому відповідає стереотипу особи, яка шукає знайомства для спільного проведення часу, відпочинку, передбачає підтримання контактів на ґрунті спільного захоплення або способу життя – гультяйство, жінки, азартні ігри, ресторани, спорт, мисливство, рибальство, музика, автотранспорт, колекціонування тощо. Лінія поведінки легковажна – не реагувати на холодність прийому, дратівливість, бажання припинити спілкування, проявляти балакучість, постійно звертатися з будь – яким нейтральним запитанім, демонструвати своє незнання людей, мотивації їхній учинків, не проявляти зацікавленості стосовно осіб, які не входять до обраного кола спілкування тощо. Доцільність використання усієї ролі – установлення довготривалих контактів;
Обрання соціальної ролі «свого, тобто особи, яка вчиняє злочини або може зацікавити за тими чи іншими причинами злочинців. При цьому, слід враховувати існуючу в злочинному середовищі настороженість до всіх чужаків, значення ієрархії злочинного середовища, поведінковий аспект типажу, який обрано (звички, знання злочинних звичаїв, жаргону, умов тримання в місцях позбавлення волі, ІТТ,СІЗО, наявність значного кола необхідних знайомств, бажання заради збагачення піти на все тощо). Використовується для встановлення як тимчасових, так і довготривалих контактів.
Крім того, слід вважати, що крім обрання того чи іншого соціального типажу поведінки, особа, яка буде користуватися легендою, повинна користуватися відповідними до неї мовою, одягом, мімікою, антуражем і таким іншим. Вирішення цих питань забезпечується в процесі застосування інших елементів оперативної комбінації – інсценування та матеріально–технічного забезпечення проведення оперативної комбінації.
Інсценування – це дії, що спрямовані на підтвердження легенди умовно існуючими фактами, предметами, обставинами, учасниками подій. Інсценувати означає зобразити що–небудь таким чином, щоб досягти мети по введенню когось в оману. Омана – хибне сприйняття дійсності, стан людини, коли вона помилково сприймає що–небудь за дійсне. Фактично інсценування – це спосіб, яким потрібні для досягнення мети оперативної комбінації вигадані відомості доводяться до потрібних осіб або підтверджується їхня відповідність реальному стану речей.
Матеріально – технічне забезпечення – це предмети, речі, документи, кошти ц таке інше, які слугують матеріальним підтвердженням легенди або її існування
Вимоги, що пред’являються до оперативної комбінації та принципи, на яких ґрунтується її здійснення.
Проведення будь – якої оперативної комбінації ґрунтується на певних принципах та дотримання певних вимог.
Головними серед них наступні:
Законність дій. Виключає провокаційність дій, які складають зміст оперативної комбінації, тобто виключають дії, що спрямовані безпосередньо на підбурювання вчинення злочину. При цьому особи, які залучаються до дій, що складають зміст оперативної комбінації самі неповинні вчиняти злочинні дії, хоча їхні дії ззовні і можуть мати вигляд таких. Характерним при цьому є те, що відсутня така складова частина злочину, як умисел.
Для визначення межі дій, які дозволяють не визнавати спонукаючи дії, як провокація слід враховувати наступне:
 вони не повинні складати склад самостійного злочину;
 вони не повинні охоплюватися поняттям складу злочину, який документується;
 вони можуть бути другорядними по відношенню до складу злочину, який документується;
 вони не повинні спонукати особу прямо до вчинення злочину.
Виходячи з цього, щоб дії, які складають зміст оперативної комбінації не могли бути визнані провокаційними слід враховувати те, що оперативна комбінація не може бути спрямованою на прискорення вчинення злочину, вона не може укріплювати наміри на вчинення злочину та полегшувати його вчинення.
Крім цього, у процесі проведення оперативної комбінації можливо вчинення дій, які підпадають під такі статті кримінального кодексу України, як необхідна оборона, уявна оборона, крайня необхідність, діяння пов’язане з ризиком, виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації тощо.
Доцільність. Слід враховувати відповідність тяжкості документованого злочину стану оперативно–розшукової обстановки ( оперативно–розшукову ситуацію), наявності сил та засобів, що є в розпорядженні для здійснення оперативної комбінації, умови в яких вона буде реалізовуватися;
Організаційно – тактична забезпеченість. Передбачає планове здійснення оперативної комбінації, попереднє відпрацювання тактичних прийомів та організаційних моментів здійснення оперативної комбінації. Наприклад, в фільмі «Місце зустрічі змінити не можна» –– тренування по затриманню злочинної групи « Чорна кішка « у підсобці магазину;
Обґрунтованість задуму. Визначає, чому необхідно діяти при здійсненні оперативної комбінації тим чи іншим чином, чому в майбутньому події повинні розвиватися тис чи іншим шляхом, в тому чи іншому напрямі, чому особа, стосовно якої проводиться оперативна комбінація повинна повірити задуму і таке інше;
Надійність. Відноситься до такого елементу, як легенда. Враховуючи, що в більшості випадків легенда є правдоподібним вимислом, то її надійність повинна забезпечуватися створенням умов, що не дозволяють або утруднюють проведення перевірки окремих, викладених у ній фактів або коли деякі дійсні факти, їхнє тлумачення підтверджує легенду;
Оптимальність. Передбачає найбільш економічний варіант дій, коли менші витрати, як матеріальних, так і інтелектуальних ресурсів, часу, способу дій призводять до максимально необхідного результату в досягненні замислу оперативної комбінації, тобто спрощується, а не ускладнюється процедура здійснення оперативної комбінації;
Комплексність. Забезпечує залучення різноманітних сил до здійснення оперативної комбінації, їхню спеціалізацію у виконанні окремих, приватних задач ( принцип розподілення праці ), координацію спільних зусиль;
Конспіративність. Досягається обмеженням кола осіб, яким відомо про здійснення оперативної комбінації, прийняттям спеціальних заходів шифрування проведення оперативної комбінації, шифрування використання її результатів, як в оперативно–розшуковій діяльності, так і при здійсненні офіційного досудового слідства;
Безпека для оточуючих та активних учасників. Передбачає проведення оперативно–розшукових заходів щодо забезпечення особистої та майнової безпеки осіб, які задіяні в здійсненні оперативної комбінації, їхніх близьких та родичів.

Правила підготовки до проведення оперативної комбінації та її здійснення.
Підготовчий етап передбачає:
 необхідність ретельного вивчення умов у яких буде проводитися оперативна комбінація, їхня оцінка, встановлення можливих природних перепон та обставин, що сприяють проведенню оперативної комбінації;
 прогнозування можливої реакції супротивника на дії щодо нього та визначення потреби в умовах, які потрібно створити штучно та яким чином досягти цього – яка лінія поведінки буде обрана: що, де,коли, яким чином, якими силами, яким чином слід здійснити.
 безпосередня розробка легенди – творчий пошук оперативного працівника стосовно обставин, фактів, подій, які зможуть призвести до вчинення супротивником тих чи інших потрібних дій. При цьому враховується те, що легенда повинна найбільш правдоподібно (наближено до реальності) відповідати суті замислу та реально існуючим або штучно створеним умовам, не вступати з ними в протиріччя;
 визначити порядок та способи здійснення інсценування, місце та час здійснення необхідних оперативно–розшукових заходів, сил та засобів, що будуть задіяні та використані для цього;
 визначитися предметно з необхідним матеріально–технічним забезпеченням оперативної комбінації – що і для чого потрібно, де і яким чином це буде одержано, використано, застосовано. При цьому враховується, що інсценування та потреба матеріально—технічного забезпечення не завжди стикується за часом. Іноді вони зверненні в прямо протилежних часових напрямках.
Документальне оформлення проведення оперативної комбінації, складання плану передбачає:
а) письмове обґрунтування задачі, яку переслідує здійснення оперативної комбінації й пояснення чому її неможливо вирішити іншим шляхом;
б) окреслення замислу оперативної комбінації;
в) легенда, під якою буде здійснюватися реалізація оперативної комбінації;
г) способи інсценування (чи потрібно здійснювати?, яким чином?) та дезорієнтація злочинців (які для цього відомості необхідно довести до супротивника? Як це найкраще зробити?);
д) матеріально–технічне забезпечення (що необхідно?, де буде взяте чи зроблене?, як буде використане?, способи шифрування джерел надходження?);
ж) заходи щодо забезпечення безпеки осіб, які приймають участь у здійсненні оперативної комбінації, а при необхідності – і заходи безпеки стосовно їхніх близьких, родичів, майна;
з) запасні варіанти дій – якщо події будуть розвиватися не за головним сценарієм.
Правила, що стосуються реалізації, впровадження оперативної комбінації у життя:
1. постійний негласний контроль за особами у відношення яких здійснюється оперативна комбінація, їхнім оточенням. Здійснюється з допомогою негласного апарату, застосування спеціальної техніки, візуального спостереження, неоперативного складу правоохоронних органів та працівників;
2. здійснення заходів по доведенню легенди до зацікавлених осіб. Здійснюється у визначений час, при відповідних ( необхідних) обставинах, спланованих ситуаціях з допомогою особи, яка задіяна в оперативній комбінації, негласного апарату, який має підхід до осіб у відношенні яких здійснюється оперативна комбінація, окремих оперативних дій тощо;
3. здійснення інсценування. Можливі варіанти – підтвердження хвороби, сп’яніння, хуліганські вчинки (бійка), непланове здійснення регламентованих правила дослідницьких, ремонтних та будівельних робіт, використання матеріально–технічного забезпечення для підтвердження легенди і таке інше. При потребі проводиться відповідне тренування;
4. проведення контрольно–перевірочних заходів. Переслідується мета встановити чи сприйнята належним чином ( як передбачалося) розроблена легенда і чи буде діяти в потрібному напрями супротивник, чи не сталося витоку інформації про проведення оперативної комбінації, чи не виникло загрози безпеці осіб, що задіяні в її проведенні. Без цього неможливе подальша реалізація оперативної комбінації.
5. практичне вирішення задачі, що ставила на меті проведення оперативної комбінації;
4. здійснення запасних варіантів дій. У випадках, коли проведення оперативної комбінації розвивається не за планом..
Таким чином, зміст оперативної комбінації – це дії, що вичиняються в процесі підготовки та здійснення оперативної комбінації стосовно задуму, легендуванню, інсценуванню., матеріально–технічному забезпеченню та впровадження оперативної комбінації в життя.