bigmir)net TOP 100
gallery/т.4.

Тема: Оперативний (ініціативний) пошук як самостійна форма оперативно-розшукової діяльності.
Організація і тактика пошуку осіб та фактів, що становлять оперативний інтерес.
Ефективність оперативного пошуку осіб і фактів, що становлять оперативний інтерес багато в чому залежить від його організації, тобто, проведення комплексу заходів, спрямованих на виявлення одержання і накопичення необхідної первинної інформації.
До таких заходів відноситься:
збір, аналіз інформації про оперативну обстановку, що склалася наданій окремій території або конкретному об'єкті;
розробка спеціальних планів заходів щодо виявлення первинних даних про осіб та факти, що становлять оперативний інтерес;
оптимальне розставлення сил і засобів органів Національної поліції України.;
своєчасне внесення корективі у намічені пошукові заходи залежно від оперативної обстановки;
здійснення постійного контролю і надання практичної допомоги підрозділам і співробітникам у процесі пошукової діяльності;
систематичне навчання співробітників формам і методам пошукової роботи;
При аналізі оперативної обстановки в першу чергу, варто звертати увагу на:
структуру і динаміку злочинності, різновиди і тенденцію вчинення правопо¬рушень на конкретних об'єктах і окремих територіях;
вивчення контингенту осіб, що чинять злочини й інші правопорушення, що перебувають на оперативному обліку;
дані про кількість попереджених і розкритих злочинів;
аналіз стану роботи з виявлення місць концентрації злочинних елементів і ін¬ших об'єктів, що становлять оперативний інтерес;
ступінь перекриття певних об'єктів негласними співробітниками і громадськи¬ми помічниками.
Планування оперативного пошуку – це визначення на основі оперативно–тактичного моделювання системи оперативно–розшукових, процесуальних, управлінських, психологічних та інших заходів, то забезпечують оптимізацію процесу комплексного застосування наявних сил і засобів із метою збору необхідної для вирішення завдань оперативного пошуку інформації.
Ефективність планування оперативного пошуку забезпечується дотриманням таких розроблених наукою принципів:
індивідуальність планування (обумовлена своєрідністю й індивідуальними особливостями пошуку і затримання кожного злочинця в конкретних умовах місця і часу з використанням наявних можливостей оперативного підрозділу);
своєчасність і безперервність планування (виражається в завчасному плануванні оперативно–розшукових заходів);
динамічність планування – це мобільність й ефективність планування, комплекс запланованих заходів повинен відповідати обстановці;
конкретність планування оцінки обстановки (дає можливість зробити найбільш правильні висновки з приводу вирішення та імовірного результату запланованих пошукових заходів);
реальність планування (є умовою практичної реальності відповідного плану оперативного пошуку, який виражається у своєчасній і грамотній постановці оперативно–тактичних завдань і доведення їх до виконавців (перевіряються версії планування)).
Незалежно від застосування тактичних прийомів оперативного пошуку планування включає в себе такі елементи:
аналіз вихідної інформації;
висування версій, прогнозів і визначення конкретних завдань;
визначення шляхів і способів перевірки версій і вирішення конкретних завдань щодо затримання злочинців;
вирішення питань організаційного і матеріально–технічного забезпечення оперативного пошуку;
корегування плану операції.
Важливим елементом планування є обґрунтоване визначення основних напрямків цієї роботи. Як правило, пошук інформації про осіб, факти та інші обставини, що становлять оперативний інтерес ведеться:
у житлових масивах;
на підприємствах і установах різних форм власності;
у криміногенних групах;
у місцях збуту викраденого, ймовірної появи і концентрації злочинного еле¬мента;
у місцях, де найбільше часто вчиняються злочини й інші правопорушення;
у місцях тимчасового утримання затриманих, заарештованих і засуджених осіб.
При організації пошуку в житлових масивах співробітники оперативних апаратів виявляють, як правило, осіб, у минулому судимих, що не працюють, і живуть на нетрудові прибутки, що мають зв'язки серед кримінального елементу. Успішному здійсненню пошуку в житлових масивах сприяє впровадження спеціалізації робітників карного розшуку та організація їх взаємодії з дільничними інспекторами поліції і співробітниками інших служб .
Оперативний пошук осіб і фактів, що становлять оперативний інтерес на підприємствах і в установах різних форм власності здійснюють як правило, оперативні працівники підрозділів органів Національної поліції ДСБЕЗ із метою виявлення розкрадання, ухилення від сплати податків, інших злочинів і правопорушення в сфері економіки.
Виявлення осіб і фактів, що становлять оперативний інтерес у процесі здійс¬нення оперативного пошуку в місцях ймовірної появи окремих злочинців і концен-трації криміногенних груп, як правило відбувається в ході здійснення оперативно–пошукових заходів у ресторанах, ринках, парках, пляжах, горищах і підвалах жит¬лових будинків. Злочинці гастролери частіше всього з'являються на вокзалах, авто¬станціях, аеропортах, готелях, кемпінгах. Як правило ці ж об'єкти повинні бути за¬безпечені оперативним спостереженням і у випадках пошуку осіб, що втекли з місць позбавлення волі і попереднього слідства.
Для виявлення викрадених речей і предметів особлива увага оперативних пра¬цівників повинна бути приділена проведенню оперативно–розшукових заходів на ринках, у комісійних і приватних магазинах, ломбардах, а так само інших місцях найбільше ймовірного збуту викраденого.
Для того, щоб ефективно здійснювати оперативний пошук співробітники повинні добре знати:
наявну оперативну обстановку, види вчинених злочинів на окремих об'єктах або територіях, характер і поширеність окремих видів правопо¬рушень; особливості місць, де будуть здійснюватися пошукові заходи;
особливості поведінки і зовнішності осіб, що становлять оперативний інтерес;
прикмети, прізвиська, можливі сліди на тілі й одязі конкретних осіб, що учи¬нили протиправні дії.

Перевірка і реалізація первинних даних, що становлять оперативний інтерес
Під перевіркою початкових відомостей, що становлять оперативний інтерес, слід розуміти діяльність по встановленню достовірності отриманої інформації, а також виявлення і збирання додаткових даних, що у сукупності дозволяють прийняти правильні рішення про їх використання з метою боротьби зі злочинністю.
Перевірка первинних даних у більшості випадків обумовлюється необхідністю їх достовірності. Практика показує, що отримані вперше з різноманітних джерел відомості можуть бути недостовірні в силу ряду причин об'єктивного і суб'єктив¬ного характеру. Серед таких причин необхідно відзначити такі:
1. Навмисне перекручування відомостей зацікавленою особою з метою обдурити, ввести в оману співробітників .
2. Навмисна зміна початкових відомостей (домисел) із метою збільшити їхню важливість; і цінність для органів Національної поліції України..
3. Негативний вплив на якість початкових відомостей іноді чинить недбале вживання службової термінології, недостатня фахова підготовка, недобросовісність окремих працівників, що призводить до неточної фіксації і перекрученої передачі настановних даних на розшукуваних, відомостей про прикмети та інші характерні ознаки осіб, що становлять оперативний інтерес тощо.
Діяльність співробітників при перевірці первинних даних про осіб і факти, що становлять оперативних інтерес, повинна будуватися з врахуванням вироблених теорією і практикою вимог, до числа яких належать: дотримання законності, прав і свобод людини; повнота перевірки; наступальність; забезпечення конспірації.
Дотримання законності, прав і свобод людини при перевірці початкових відомостей випливає з принципів здійснення оперативно–розшукових заходів, передбачених Законом України «Про оперативно–розшукову діяльність». Така перевірка повинна проводитися в суворій відповідності з розпорядженням закону і відомчих нормативних актів. Названа вимога обумовлена тим, що в процесі перевірки мо¬жуть торкатися інтереси і права громадян, державних і інших організацій, установ і підприємств, що охороняються законом. У ході оперативно–пошукових заходів не можна припускати будь–яких порушень прав і інтересів не тільки громадян, не причетних до протиправних дій, але і самих перевіряємих. Законом забороняється проводити ці заходи відносно чесних громадян. Неприпустима необ'єктивність, фа¬льсифікація і провокація.
Повнота перевірки передбачає одержання такої кількості і якості даних, які б дозволили оперативному працівнику або іншому співробітнику прийняти не обхідне рішення про їх використання. Виконання даної вимоги пов'язано з всебічністю перевірки. Тому в ході її ва¬жливо здійснити комплекс оперативно–розшукових заходів, що дозволили б з ура¬хуванням наявної необхідності наданий момент всебічно вивчити факт, подію або особу і поповнити в такий спосіб кількість і якість початкових відомостей.
Перевірка повинна бути спрямована на одержання найбільш повних знань, що відбивають реальну дійсність. Не можна перевірку одних відомостей здійснювати тому, що це можна легко і швидко зробити, а інших не проводити через будь–які труднощі.
Повнота перевірки багато в чому залежить від активності дій оперуповноваженого, інших співробітників . Зволікання може призвести до втрати або перекручування доказової інформації. Тому перед органами внутрішніх справ стоїть задача – максимально скоротити час між надходженням відомостей, їхньою перевіркою і прийняттям по ним рішень. Зволікання негативно позначається на профілактиці, тому що злочинці приховують свої задуми і можуть здійснити їх виконання.
Наступальність означає активний (у найкоротші терміни) пошук, виявлення і збір додаткових відомостей, коли не обмежуються лише тією первинною інформа¬цією, що надходить в органи Національної поліції. Така вимога випливає з необхідності не тільки реєструвати протиправні діяння, але і випереджати їх, не припускати настання злочинних результатів, впливати на оперативну обстановку, що складається, із метою її оздоровлення й усунення негативних обставин, що сприяють вчиненню злочинів.
Забезпечення конспірації є найважливішою вимогою перевірки початкових відомостей про осіб і факти, що становлять оперативний інтерес. Ця робота повинна проводитися потай від усіх сторонніх осіб, бути несподіваної для тих, хто задумує, готує злочини або вже вчинив їх.
Перевірка початкових відомостей проходить у декілька етапів. Починається вона з пошуку даних про відповідні факти, як правило, за допомогою спеціальних сил, засобів і методів їх виявлення фіксується у формі звітів, повідомлень, рапортів оперативних працівників (про особистий розшук, розвідопитування, оперативну установку і та ін.), заяв і по¬відомлень окремих громадян, офіційних довідок, висновків, звітів тощо. При цьому повинні бути зібрані не окремі розрізнені факти, а їх сукупність, що допомогла б оцінити ступінь суспільної небезпеки конкретного факту або події і. зробити висновок про необхідність прийняття належних заходів.
Під час перевірки, як правило, встановлюються дані:
про перебування перевіряємого на оперативному обліку та відомості про судимість; місцезнаходження цієї особи, його зв'язки, характер поведінки, наявності в нього цінностей та іншого майна добутого злочинним шляхом, предметів і речовин, вилучених із цивільного обороту;
причетність перевіряємого до злочину про який отримане повідомлення, атак само до раніше вчинених, але не розкритих злочинів;
злочинні наміри перевіряємого і його дії по створенню і використанню умов, що полегшують вчинення злочину;
конкретні дії перевіряємого по підготовці до злочину;
його приналежність до агентури органів Національної поліції України..
Збір перерахованих і інших даних дозволяє мати необхідну інформацію для вжиття відповідних заходів для її використання, визначити тактичні моменти, по-в'язані з застосуванням сил, засобів і методів оперативно–пошукової діяльності.
Реалізація інформації, отриманої в процесі оперативного пошуку є його за¬вершальною, третьою стадією. Особливість її полягає в тому, що на цій стадії з’являються можливості для встановлення дій осіб у момент готування, вчинення або приховування слідів злочинів, а отже, і вжиття рішучих заходів по їх запобіганню.
Реалізація матеріалів, виявлених у процесі оперативного пошуку може здійснюватися такими шляхами:
застосуванням заходів загальної профілактики;
застосуванням заходів індивідуальної профілактики;
безпосереднім припиненням злочинів, що задумуються або готуються;
зведенням оперативно–розшукової справи;
безпосереднім розкриттям злочину під час пошуку або відразу за ним.
При будь–якому варіанті реалізації матеріалів оперативного пошуку необхідні негайні і рішучі дії оперативних працівників із залученням інших сил, засобів і методів ОРД по запобіганню і розкриттю злочину, розшуку злочинців, що сховалися, і осіб зниклих безвісти.