bigmir)net TOP 100


Підстави для здійснення оперативно–розшукової діяльності.
Для виконання завдань оперативно–розшукової діяльності необхідні підстави, перелік яких передбачено законом. За змістом закону підставами до проведення оперативно–розшукової діяльності є наявність достатньої інформації про факти підготовлюваного або вчиненого діяння, передбаченого кримінальним законодавством, інформація про осіб, які готують або вчинили злочини, перебувають у розшуку, а також інформації про інші обставини, що загрожують інтересам суспільства і держави. Питання про наявність достатніх підстав для проведення оперативно–розшукової діяльності в кожному конкретному випадку вирішується відповідним керівником оперативного підрозділу, який приймає рішення про наявність чи відсутність фактів або обставин, що потребують проведення оперативно–розшукових заходів.
Перелік підстав для проведення оперативно–розшукової діяльності є вичерпним. Кожна з підстав має свої особливості і різну питому вагу, що обумовлюється здебільшого завданнями, цілями і способами здійснення оперативно–розшукових заходів. Різні також кола суб'єктів та їх компетенція в оперативно–розшукової діяльності. Необхідно констатувати, що законодавець хоча і дає перелік приводів для застосування підстав проведення оперативно–розшукової діяльності в частині другій статті шостій Закону України «Про оперативно–розшукову діяльність», але не дає визначення самого приводу. Тому, приводи – це передбачені законодавством або нормативними актами фактичні відомості, які надійшли до оперативного працівника від джерел (гласних або негласних), оформленні документально та містять відомості про підставу для проведення оперативно–розшукової діяльності. Необхідно підкреслити, що проведення будь–якого оперативно–розшукового заходу допускається тільки при наявності одночасно і приводу і підстави.
Однією з підстав для проведення оперативно–розшукової діяльності закон визначає наявність інформації про злочини, що готуються або вчинені невстановленими особами. Запобігання злочинам є однією з головних функцій органів Національної поліції та інших правоохоронних органів. Приводами для проведення оперативно–розшукової діяльності щодо виявлення, припинення та запобігання злочинів можуть бути також письмові доручення і постанови слідчого, вказівки прокурора, ухвали суду, матеріали органів дізнання. Це випливає з вимог кримінального процесуального законодавства, коли при розслідуванні або судовому розгляді кримінального провадження необхідно з'ясувати безпосередні причини злочинів, та умови, які сприяли їх вчиненню чи підготовці, а також вжити необхідних заходів до усунення цих причин та умов.
Відомості про підготовку злочину оперативні підрозділи отримують також із власних оперативно–розшукових джерел: інформація негласних джерел, матеріали спостереження, застосування фото -, кіно -, відеозйомки, результати огляду транспортних засобів, приміщень, інформацію яка отримана від інших оперативних підрозділів органів Національної поліції, тощо. Це також може слугувати приводом для проведення оперативно–розшукових заходів.
Як підставу для проведення оперативно–розшукової діяльності закон визначає і наявність інформації про злочини, які вчинені невстановленими особами. Такі злочини на практиці найчастіше називають неочевидними злочинами. Це можуть бути вбивства, крадіжки, умисне знищення або пошкодження майна, виготовлення або збут підроблених грошей чи цінних паперів та інше. Неочевидними вважаються й такі злочини, коли потерпілий не може або відмовляється повідомити місце, спосіб та інші обставини вчинення щодо нього злочину, прикмети злочинців, їх. склад, розмір шкоди, завданої злочином, тощо. Інформація про вчинення невстановленими особами злочину може бути отримана від очевидців, результатів огляду місця події, заяв або повідомлень підприємств, установ, організацій, службових осіб, представників влади, громадськості або окремих громадян. Інформація про злочин також може бути отримана із негласних джерел, тобто коли оперативними підрозділами безпосередньо виявляються ознаки злочину, або вона поступає від конфідентів інших оперативних підрозділів органів Національної поліції, також і органів та організацій інших держав. В даному випадку це і є приводами для здійснення оперативно–розшукової діяльності. У кожному випадку, коли є достатньо інформації про злочин, вчинений невстановленими особами (нерозкритий злочин), оперативні підрозділи зобов'язані здійснити ряд оперативно–розшукових заходів по викриттю конкретної особи (групи) у вчиненні злочину чи завести оперативно–розшукову справу на нерозкритий злочин.
Іншою з підстав для проведення оперативно–розшукової діяльності закон визначає наявність інформації про осіб, які готують або вчинили злочини.
До осіб, які готують або вчинили злочини, слід віднести тих фізичних осіб, інформація про яких свідчить, що вони причетні до нерозкритих злочинів. Це можуть бути: виконавці – особи, які безпосередньо вчинили злочин; організатори – це особи, які організували чи керували його вчиненням; підбурювачі – це особи, які схиляли інших до вчинення злочину; посібники – це особи, які сприяли вчиненню злочину (порадами, вказівками, наданням засобів вчинення злочину); приховувачі – це особи, які укривають злочинця, знаряддя і засоби вчиненого злочину, сліди злочину або предмети (речі), добуті злочинним шляхом. Інформація про таких осіб надходить оперативними підрозділами як з гласних, так і негласних джерел, визначених Законом «Про оперативно–розшукову діяльність». Наступною підставою є наявність інформації про осіб, які переховуються від органів розслідування, суду або ухиляються від відбування кримінального покарання. У кожному випадку, коли надходить інформація про таких осіб, оперативні підрозділи мають усі підстави для проведення оперативно–розшукових заходів з метою їх розшуку. Четвертою із підстав для проведення оперативно–розшукової діяльності із заведенням оперативно–розшукової справи є наявність достатньої інформації про осіб, які безвісно зникли. Безвісно зниклою вважається особа, яка щезла раптово, і є дані, що вона стала жертвою злочину або нещасного випадку. П’ята підстава це – розвідувально–підривна діяльність спецслужб іноземних держав, організацій та окремих осіб проти України. Для протидії цім проявам виникає необхідність проведення певних оперативно–розшукових заходів. Метою цієї діяльності є попередження, своєчасне виявлення і запобігання зовнішнім та внутрішнім загрозам безпеці України, припинення розвідувальних, терористичних та інших протиправних посягань спеціальних служб іноземних держав, а також організацій, окремих груп та осіб на державну безпеку України, усунення умов, що їм сприяють, та причин їх виникнення.
Підставою для проведення оперативно–розшукової діяльності є інформація про реальну загрозу життю, здоров’ю, житлу, майну працівників суду і правоохоронних органів у зв’язку з їх службовою діяльністю, а також особам, які беруть участь у кримінальному судочинстві, членам їх сімей та близьким родичам, з метою створення необхідних умов для належного здійснення правосуддя. Згідно Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві» до органів, які забезпечують безпеку осіб належать державні органи які приймають рішення про застосування заходів безпеки або безпосередньо здійснюють заходи безпеки. Сьомою підставою є інформація про реальну загрозу життю, здоров’ю, житлу, майну співробітників розвідувальних органів України у зв’язку із службовою діяльністю цих осіб, їх близьких родичів, а також осіб, які конфіденційно співробітничають або співробітничали з розвідувальними органами України, та членів їх сімей з метою належного здійснення розвідувальної діяльності. Закон України «Про розвідувальні органи України» передбачає, що для захисту життя, здоров'я, житла і майна співробітників розвідувальних органів України та їх близьких родичів (дружина, чоловік, батьки, діти, рідні брати і сестри) від протиправних посягань і загроз у зв'язку із службовою діяльністю цих співробітників розвідувальні органи України здійснюють спеціальні заходи щодо забезпечення безпеки в порядку, передбаченому Законом України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» та іншими актами законодавства України. Ще з підстав – це запити повноважних державних органів, установ та організацій про перевірку осіб у зв'язку з їх допуском до державної таємниці і до роботи з ядерними матеріалами та на ядерних установках.