bigmir)net TOP 100

Соціальна необхідність ОРД.



Серед різновидів людської діяльності немає іншої, яка б так завзято увінчувались ореолом таємничості, як оперативно-розшукова діяльність. Специфіка оперативно-розшукової діяльності зумовлювалась як об'єктивно-важливими, так і штучно-суб'єктивними причинами і за своїми наслідками часто була шкідливою, бо ставала, як правило, в кращому випадку предметом політичних спекуляцій, інструментом боротьби за владу чи засобом досягнення особистих корисливих інтересів, а в гіршому - зловживань владою та методом розправ та вчинення злочинів.

Оперативно-розшукова діяльність ОНП, органів служби безпеки стала темою для безлічі літературних творів, кінофільмів, художніх картин, різного роду публікацій як серйозних так і поверхневих, чи просто юридично безграмотних. Нині про оперативно-розшукову діяльність хіба що не пише і не говорить тільки ледачий, але про неї мало говорять спеціалісти, професіонали, ті, хто сам присвятив своє життя цьому складному, багатогранному, благородному і часто невдячному, але потрібному людям і суспільству ремеслу.

Оперативно-розшукова діяльність — це вид державної діяльності, яка здійснюється як гласно, так і не гласно оперативними підрозділами, що наділені такими повноваженнями законодавчими актами. Але це буде не повне визначення такого виду діяльності, якщо не вказати на те, що оперативно-розшукова діяльність - це різновид соціально-корисної людської діяльності і водночас юридичної діяльності, тобто частина опосередкованої державно-владної діяльності, компетентних державних органів, націленої на виконання соціально-корисних завдань і функцій держави.

Врешті, оперативно-розшукова діяльність - різновид діяльності держави в особі вищих органів (законодавчої, виконавчої і судової влади) та в межах їхньої компетенції, що може наділяти правом здійснення такої діяльності суб’єктів ОРД, покладати на них визначені обов’язки і здійснювати контроль за реалізацією норм даного закону. Телеграф, телефон, електронна пошта, комп'ютер, мережі Інтернету невпізнанно змінили способи і методи обміну інформацією та її обробки. Обізнаність населення взагалі і злочинців, зокрема, про форми і методи оперативно-розшукової діяльності набагато ускладнили роботу оперативного працівника, який щоразу розкриваючи новий злочин, має шукати і нові шляхи проникнення в його таємницю. Немає двох однакових злочинів і не може бути однакових процесів їх розкриття. Як в кожному злочині є свої потерпілі і обвинувачені, властиві саме цьому злочину деталі його вчинення, матеріальна і моральна шкода, так і кожний злочин потребує своєї технології розкриття і розслідування його обставин, індивідуальних оперативно-розшукових заходів, направлених на збирання інформації, встановлення істини по конкретному факту правопорушення. І це вимагає від оперативного працівника постійного творчого пошуку, удосконалення своєї професійної майстерності, любові до своєї професії і таланту.

Але разом з тим, оперативно-розшукова діяльність в значній мірі зачіпає особисті права та інтереси громадян, а тому, не випадково, в ст. 4 Закону України про ОРД законодавець цілком справедливо визначає, що, незважаючи на негласність чи конспіративність пошукових, розвідувальних чи контррозвідувальних заходів, застосуванні при цьому спеціальних оперативно-технічних засобів, конспіративність залучення громадян до виконання завдань оперативно-розшукової діяльності та інший недоступний для громадян механізм збирання та фіксації фактичних даних — усе це повинно відповідати вимогам закону, соціальної справедливості, морально-етичним нормам совісті і честі, добра і людської гідності, свободи і відповідальності.

Саме такий підхід законодавця до визначення сутності та соціальної необхідності оперативно-розшукової діяльності дозволяє: по-перше, визначити стратегію і тактику діяльності кримінальної міліції із забезпечення конституційних прав і свобод громадянина у сфері ОРД; по-друге, визначити єдину методологічну основу дотримання законності в негласній діяльності оперативних підрозділів, незалежно від їх відомчої приналежності; по-третє, дозволяють коригувати комплексні програми, плани, концепції договірних засобів щодо розв'язання конфліктів та дотримання рівноваги між інтересами особи, суспільства і держави та їх взаємну відповідальність.

У зв'язку зі сказаним мають бути дотримані такі вимоги: а) визначення конкретних об'єктів та осіб, відносно яких отримано достовірну інформацію про їх причетність до протиправної діяльності; б) наявність обгрунтованих ознак кримінальної причетності особи до нерозкритого злочину, способів укриття злочинця, викраденого майна,, засобів вчинення злочину тощо; в) наявність правомірних приводів і підстав до проведення негласних оперативно-розшукових заходів; г) правомірність та законність застосування оперативно-технічних засобів, хімічних та інших речовин під час збирання та фіксації фактичних даних; д) забезпечення конфіденційності або таємності відомостей, що стосуються особистого життя, честі й гідності підозрюваної особи чи тієї, що перевіряється; є) обгрунтування та дотримання вимог чинного законодавства й відомчих нормативних актів щодо передавання, розповсюдження чи розголошення відомостей про осіб, які залучаються до виконання оперативно-розшукових завдань; є)забезпечення фізичної безпеки особи, яка брала участь, у тому числі негласно, у виявленні, попередженні, припиненні, розкритті злочину, виконанні інших оперативно-розшукових заходів чи сприяла цьому.